Освітній портал MyReferatik

Сутність пулу полягає в тому, що премія та суми збитків за відповідними ризиками передаються в пул, який розподіляє проходження операцій між членами пулу згідно з розміром премії, що її передано до пулу.
Розрізняють два типи пулів: пули страхування та пули перестрахування.
Об'єднання страховиків до пулів виправдане при проведенні небажаних з технічного погляду страхових операцій або невеликих за вузькоспеціалізованих операцій окремих страховиків, для яких важливо утримати спеціалістів у цій галузі.
Учасники пулу зобов'язані приймати всі зазначені в угоді ризики тільки в межах пулу. Вони також повинні приймати частку у всіх ризиках, що передані до пулу, чи колективно підписаних всіма його членами.
Нерідко через пул здійснюється перестрахування ризиків. У такому разі договори страхування спочатку укладаються окремими його учасниками, а надалі передаються повністю в пул. Доля кожного члена пулу в перестрахуванні визначається на підставі пропорційного розподілу. Частка, яку отримує кожний з учасників пулу, визначається у вигляді фіксованого відсотка.
Пул, створений на базі співстрахування, має принципові особливості. Він відрізняється від перестрахового пулу тим, що в полісі, який видається страхувальнику, зазначається перелік членів пулу, які беруть участь у страхуванні певного ризику, і їхня частка в страховій сумі. У тому разі, коли в пулах зі співстрахування беруть участь і професіональні перестраховики, які не укладають прямих договорів страхування, Їхня частка повинна бути погоджена і підписана прямими страховиками, що беруть участь у конкретному пулі.
Кожний із учасників пулу бере участь у ризиках, що покриваються пулом, на підставі схеми пропорційного розподілу. Максимальний обсяг відповідальності кожного страховика за окремим ризиком за договором страхування не може перевищувати 10 % статутного фонду та сформованих страхових резервів страховика.
Кожний з учасників пулу бере участь як у тих ризиках, які він сам прийняв і передав до пулу, так і в усіх інших ризиках, які внесені до пулу іншими учасниками. Це дає можливість кожному учаснику пулу збільшити кількість ризиків, що приймаються на страхування, поліпшити структуру страхового портфеля, зменшити небезпеку кумуляції ризиків.
Шляхом створення пулу вирішуються такі завдання:
• за рахунок об'єднання фінансових засобів окремих страховиків відповідно збільшується місткість пулу, а також підвищуються можливості страховиків з прийняття на страхування значних ризиків.
• підвищується надійність страхового захисту за рахунок збільшення гарантій виконання страховиками своїх обов'язків з відшкодування збитків.
Перестрахувальні пули бувають таких видів:
- Ринковий пул об'єднує більшість компаній ринку для прийняття великих чи дуже небезпечних, навіть катастрофічних ризиків.
- Урядовий перестраху валь ний пул. У деяких країнах з метою запобігання передання ризиків іноземним закордонним перестраховикам урядами створюються центральні перестрахувальні компанії або пули, у які всі страхові компанії, що здійснюють страхування в державі, повинні передавати до перестрахування всі ризики або їх частину.
- Андеррайтерські пули. Невеликі компанії, що мають бажання вийти на новий ринок чи почати проводити новий вид страхування, не мають достатнього досвіду чи необхідної місткості. У такому разі вони можуть об'єднуватись, утворюючи пули з компаніями, що мають більший досвід.