Усі види мистецтва рівноцінні між собою, а їхнє розмаїття дає змогу пізнавати світ у всій його складності та багатогранності.
Розглядаючи видову специфіку мистецтва, слід наголосити, що це реальні форми художньо-творчої діяльності, які різняться передусім засобами матеріального втілення художнього змісту.
Причиною розподілу мистецтва на види є багатоаспектність типів практики людини у сфері художнього опанування світу. Так, І.Кант вбачав її у багатстві здібностей суб’єкта, Г.В.Ф. Гегель – у внутрішній диференціації об’єктивної ідеї, а французькі матеріалісти – у відмінностях художніх засобів, якими користуються музиканти, поети, живописці та ін.
Види мистецтва пов’язані з конкретним історичним періодом, соціально-політичною ситуацією, культуро-творчим процесом, науково-технічним прогресом, тощо
Отже, фундаментом мистецько-видової структури є: архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня література, музика, хореографія, театр, кінематограф, телебачення