ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Сутність та необхідність місцевих бюджетів.
1.1. Економічний зміст і структура місцевих бюджетів.
1.2. Призначення і роль місцевих бюджетів у соціально-економічному
розвитку територій.
1.3. Зарубіжний досвід формування місцевих бюджетів.
РОЗДІЛ 2. Аналіз доходів місцевих бюджетів, на прикладі бюджету м.Одеси.
2.1. Формування дохідної частини місцевого бюджету, на прикладі бюджету м. Одеси.
2.2. Аналіз складу та структури доходів місцевих бюджетів, на прикладі бюджету м. Одеси.
2.3. Динаміка доходів місцевих бюджетів, на прикладі бюджету м. Одеси
РОЗДІЛ 3. Шляхи оптимізації дохідної частини місцевих бюджетів.
ВИСНОВКИ
Додатки
Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми.
Сьогодні питання децентралізації бюджетної системи України виходять на перший план, адже фінансова децентралізація є однією з фундаментальних умов незалежності та життєздатності органів місцевої влади: децентралізація процесів ухвалення рішень збільшує можливості участі місцевої влади у розвитку підконтрольної їй території; фіскальна децентралізація сприяє ефективному забезпеченню суспільними послугами шляхом ретельнішого узгодження видатків органів влади з місцевими потребами і уподобаннями.
Але реалізація законодавчо закріпленого права кожного адміністративно-територіального утворення на економічну самостійність неможлива без наявності у кожного органу влади власного бюджету і права його складання, затвердження і виконання без втручання ззовні. А це означає, що кожен орган влади повинен володіти своїми фінансовими джерелами, достатніми для організації управління економікою і соціальною сферою на своїй території. Одночасно з цим він повинен володіти відносною самостійністю в управлінні податками та іншими обов’язковими платежами, що надходять до відповідного бюджету.
Тому саме місцевим бюджетам, як основній фінансовій базі органів місцевого самоврядування, належить особливе місце в бюджетній системі нашої держави. Важлива роль відводиться місцевим бюджетам і у соціально-економічному розвитку території, адже саме з місцевих бюджетів здійснюється фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров’я населення (детальніше Garcinia Cambogia), засобів масової інформації; також фінансуються різноманітні молодіжні програми, видатки по упорядкуванню населених пунктів. Саме з місцевих бюджетів здійснюються видатки на соціальний захист та допомогу населенню.
На жаль, в цій ланці бюджетної системи зберігається безнадійно застарілий механізм централізованого регулювання вищестоящими органами доходів місцевих бюджетів. Це позбавляє місцеві органи влади фінансової самостійності, на довгі роки закріплює залежність розвитку місцевої економіки і соціальної сфери від можливостей і бажання вищестоящих органів влади вирішувати проблеми, що знаходяться на даній території районів, міст, селищ і сіл.
Таким чином, сьогодні з особливою гостротою постає проблема вироблення дієвого механізму, який би визначав нові принципи формування місцевих бюджетів, чітке розмежування функцій і повноважень усіх рівнів влади, а звідси – видатків кожного виду бюджету, і що саме головне – доходів між різними ланками бюджетної системи. При цьому питання бюджетної політики, оподаткування і міжбюджетних відносин повинні розглядатись і вирішуватись комплексно, оскільки вони тісно взаємопов’язані, і ні один із цих елементів не може бути реформованим без врахування двох інших.
Ці та інші питання, пов’язані з фінансовою самостійністю місцевих органів влади не є новими. Ці питання вже досить довго розглядаються у багато численних працях О.Д. Василика, К.В. Павлюка, Л.І. Василенко, С.О. Криниця, Я.П. Гордєєвої та багатьох інших вчених–економістів. Проте багато з них чекають на своє практичне вирішення.
Саме ця обставина і зумовила потребу у з’ясуванні необхідності існування місцевих бюджетів, вивченні складу і структури місцевих бюджетів, процесу формування дохідної частини бюджетів і її оптимізації.
Тому, зважаючи на складність та неоднозначність проблеми, що досліджується, існують питання, які потребують поглибленого вивчення, а саме:
- формування дохідної частини місцевих бюджетів в сучасних умовах;
- визначення основних джерел доходів місцевих бюджетів;
- питання удосконалення і оптимізації дохідної частини місцевих бюджетів.
Саме ці проблеми місцевих бюджетів і зумовили вибір теми.
Мета і завдання дослідження.
Метою роботи є вивчення механізму функціонування місцевих бюджетів та розробка конкретних пропозицій щодо його вдосконалення.
Для досягнення цієї мети поставлені слідуючі завдання:
- дослідження призначення місцевих бюджетів та їх ролі у соціально - економічних процесах;
- визначення складу і структури місцевих бюджетів;
- дослідження проблем формування місцевих бюджетів;
- аналіз складу, структури, динаміки доходів місцевих бюджетів;
- розробка пропозицій щодо вдосконалення існуючого механізму функціонування місцевих бюджетів.
Об’єкт дослідження.
Об’єктом дослідження даної роботи витупає бюджет міста Одеси, що представляє собою сукупність фінансово – економічних відносин, що виникають в процесі формування, розподілу, перерозподілу та використання фінансових ресурсів на місцевому рівні.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти формування дохідної частини місцевих бюджетів, а зокрема доходної частини бюджету міста Одеси.
Методи дослідження.
Теоретично-методологічну основу написання роботи складають законодавчі та нормативні акти, що стосуються питань формування дохідної частини місцевих бюджетів, функціонування місцевих бюджетів взагалі (Закони України: “Про бюджетну систему України”, “Про місцеве самоврядування”, “Про Державний бюджет на 2006 рік”, “Про Державний бюджет на 2007 рік” та ін.), інформаційну – дані УДК у м. Одеса ГУДКУ в Одеській області, праці О.Д. Василика, К.В. Павлюк, І.В. Сало, І.І. Д’яконова, М.І. Деркача, Я.П. Гордєєвої та інших вчених-економістів, матеріали періодичного друку, інші джерела інформації.
Логіка та методологія дослідження обумовили структуру роботи, яка складається з трьох розділів, вступу та висновків, включаючи додатки та перелік використаної літератури.

Висновки

В результаті проведеного дослідження виявлено, що місцеві бюджети – це не просто балансові розрахунки доходів і витрат, які мобілізуються і витрачаються на відповідній території, а й важлива фінансова категорія, основу якої становить система фінансових відносин, що складається між місцевими та державним бюджетом, а також усередині сукупності місцевих бюджетів. Місцеві бюджети є головним каналом доведення до населення кінцевих результатів суспільного виробництва, спрямованих на суспільне споживання. Саме через них суспільні фонди споживання розподіляються в територіальному розрізах, тобто між окремими адміністративно-територіальними одиницями і соціальними групами населення. Крім того, саме з місцевих бюджетів фінансується розвиток галузей виробничої сфери, в першу чергу місцевої промисловості і комунального господарства.
Водночас, саме в цій, найчисельнішій ланці бюджетної системи, існує чи не найбільше проблем, пов’язаних із їх формуванням та виконанням, що потребують свого негайного вирішення.
Практичне дослідження процесу формування місцевих бюджетів довело, що на сьогоднішній день місцеві органи влади не володіють достатніми фінансовими ресурсами для організації управління економікою і соціальною сферою на своєму рівні. Це обумовлено цілою низкою обставин:
1. високими рівнем концентрації фінансових ресурсів у державному бюджеті країни, що знижує значення регіональних і місцевих бюджетів у вирішенні життєво важливих для населення задач;
2. домінуючою роллю регулюючих доходів у структурі надходжень коштів до місцевого бюджету і низькою часткою закріплених за територіями податкових платежів;
3. нині діючою практикою формування місцевих бюджетів, при якій збережений поки що в своїй основі механізм централізованого встановлення нормативів відрахувань від регулюючих доходів, хоча вони й знаходяться у протиріччі з принципами бюджетної децентралізації;
4. тенденцією встановлення видатків униз по бюджетній системі без відповідного підкріплення дохідними джерелами, що призводить до дотаційності багатьох, раніше збалансованих місцевих бюджетів.
Принципи ж побудови і механізм функціонування нинішньої бюджетної системи склались ще в 30-ті роки і повністю відповідали характеру і методам адміністративно-командної системи управління народним господарством країни. Принципи єдності і так званого “демократичного”, а в дійсності жорстокого централізму обумовили слідуючі характерні риси бюджетної системи України:
- стягування значної частки фінансових ресурсів до державного бюджету;
- поділ усіх доходних джерел на власні та закріплені, що передаються у відання середнього та низового рівнів державної влади, і регулюючі, обсягом яких розпоряджався вищестоящий орган влади;
- широкі масштаби перерозподілу фінансових ресурсів між ланками бюджетної системи, що призвело до постійного зростання частки регулюючих доходів у місцевих бюджетах – в середньому 70-75 %.;
- суб’єктивізм при вирішенні питання про обсяг коштів, що передаються до конкретного нижчестоящого бюджету;
- орієнтована на видатки методологія формування місцевих бюджетів, що виховала у нижчестоящих управлінських структур утриманство і тверду впевненість в тому, що за все в кінцевому рахунку відповідає держава, центральні органи влади;
- щорічний перегляд нормативів відрахувань від регулюючих доходів, що давало необмежені можливості тримати в залежності нижчестоящі органи влади, впливаючи таким чином на формування дохідної частини відповідних бюджетів;
- численність форм міжбюджетного перерозподілу фінансових ресурсів, що дозволяла у всіх випадках застосовувати суб’єктивний “індивідуальний” підхід при вирішенні питання про надання фінансової допомоги нижчестоящого бюджету.
Результати дослідження підтвердили, що використання в регіонах України індивідуальних нормативів відрахувань від загальнодержавних податків призводить до того, що в кожному з них залишається різна частина зібраних податків, а динаміка доходів у розрахунку на одиницю податкових надходжень по місцевих бюджетах у цілому є досить суперечливою і важко передбачуваною. Відсутність чіткого взаємозв’язку між обсягами податків, які збираються, і доходами місцевих бюджетів позбавляє місцеві органи влади стимулів до збільшення державних доходів, що, в свою чергу загострює проблему нестачі коштів не тільки на місцевому, але й на загальнодержавному рівні.
Міжрегіональний перерозподіл державних доходів досі не має ні чітко сформульованого змістовного обгрунтування, ні чітких правил і формул.
Таким чином, аналіз проблем функціонування місцевих бюджетів базового рівня бюджетної системи, а також теорії та практики існування бюджетних систем в країнах з ринковою економікою дає змогу зробити висновки щодо здійснення заходів, спрямованих на покращання умов формування місцевих бюджетів.
По-перше, необхідно чітко розподілити компетенції щодо розв’язання конкретних завдань між центральними органами влади і органами регіонального та місцевого самоврядування, і поступово здійснювати перехід до децентралізації державних фінансів. Так, на державному рівні (за рахунок коштів державного бюджету) повинні фінансуватися лише ті видатки, котрі пов’язані з забезпеченням загальнодержавних потреб: оборона країни, утримання законодавчої і виконавчої влади, розвиток фундаментальної науки, структурна перебудова економіки. Фінансові ж проблеми місцевого рівня раціонально вирішувати за рахунок коштів відповідних бюджетів.
У зв’язку з цим необхідно розподілити джерела податкових надходжень між центральними і місцевими владами в жорсткій ув’язці з виконуваними ними функціями, що повинно знайти своє відображення у законодавстві про місцеве самоврядування. До місцевих, зокрема, можна було б віднести помайнові податки, податок на землю, податок на промисел, збір за забруднення навколишнього середовища, а можливо – і прибутковий податок з громадян. У всякому випадку за рахунок власних податкових джерел місцеві органи влади повинні фінансувати до 60-80 % своїх потреб.
По-друге, необхідно вдосконалити механізм міжтериторіального фінансового вирівнювання. Практика показала, що такий метод регулювання місцевих бюджетів як вилучення надлишків бюджетних коштів до бюджету вищого рівня та застосування індивідуальних підходів до встановлення нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів має багато недоліків: він не тільки негативно виливає на дохідну базу місцевих бюджетів, а й позбавляє місцеві органи влади стимулів до збільшення своїх доходів. Спираючись на зарубіжний досвід, необхідно створити спеціальні бюджетні фонди фінансового вирівнювання територій. А перерозподіл доходів між бюджетами одного рівня доцільно було б здійснювати з урахуванням податкової сили територій та мінімального рівня, до якого повинні вирівнюватись фінансові можливості цих територій. Тому вже сьогодні назріла необхідність визначення обгрунтованого нормативу бюджетної забезпеченості кожної області, району, міста з урахуванням економічного, соціального, природного й екологічного стану відповідних територій. Існування таких показників дасть змогу визначити реальний розмір фінансових ресурсів для задоволення необхідних потреб регіонів, а також значно вдосконалити процедуру бюджетного планування.
Таким чином, вирішення цих та інших проблем стосовно формування і використання місцевих бюджетів в значній мірі визначило б розширення економічної самостійності регіонів країни. Адже те, наскільки вони політично незалежні і фінансово забезпечені, справляє істотний вплив на формування демократичних, ринково орієнтованих систем і підвищує шанси на успіх реформ.
Місцева влада часто постає перед необхідністю робити непростий вибір місцевих податків, цілей, на які будуть спрямовані її видатки, та методів управління і стимулювання процесів економічного розвитку. З цієї причини фінансування і формування бюджету місцевої влади є однією з найважливіших сфер державних фінансів, і тому потребує свого подальшого дослідження та пошуку нових підходів до реформуванн

Список використаної літератури

1. Конституція України. – К.: Юрид.літ., 196. – 50с.
2. Бюджетний Кодекс України: Прийнятий 26 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України від 11 серпня 2001 р.
3. Закон України „Про бюджетну систему України” від 29.06.95р. із змінами від 2.02.97р. //Відомості Верховної Ради України..–1995.–26.–с.589– 611.
4. Закон України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” від 27.11.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004 р. - № 1344-IV.
5. Закон України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005 р. - № 2285-IV.
6. Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006 р. - № 3235 - IV.
7. Закон України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2007 р. - № 489-V.
8. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 27.05.97р. //Урядовий кур’єр.– 1997.– №107–108.– С. 11–20.
9. Декрет Кабінету Міністрів України „Про місцеві податки і збори”: від 20.05.93. //Відомості Верховної Ради.– 1993.– №32.
10. Постанова Верховної Ради України „Про основні напрями бюджетної політики на 1998 рік”: від 03.07.97р. //Урядовий кур’єр.– 1997.– №128–129.–С.15–16.
11. Постанова Кабінету Міністрів України „Про порядок формування місцевих бюджетів на 1997 рік”: від 18.10.96р.
12. .Буряченко А.Є., Палій М.П. Удосконалення фінансового механізму місцевих бюджетів.//Фінанси України.- Київ: вид. – 2003р. – № 8.– С.18-23
13. Василенко Л.І.,Бабич П.С. Місцеві фінанси та фінансова незалежність // Фінанси України – 1998 р. - №8 – С 23-28.
14. Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 544 с.
15. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник.– К.: Вища школа, 1997.– 383с.
16. Державні фінанси: Теорія і практика перехідного періоду в Центральній Європі / За редакцією Юрая Немеца – К.: Основи, 1998.-542с.
17. .Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д’яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України.– К.: Наукова думка, 1999.– 301с.
18. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України. Навчальний посібник: - К.: Т-во „Знання” КОО, 1999 – 487 с.
19. Криниця С.О. Зміцнення фінансової бази місцевого та регіонального самоврядування // Фінанси України – 1998р. - №2 - С.27-32
20. Мельник П.В. Проблема формування місцевих бюджетів і податкова політика держави // Фінанси України – 1998р. - №6 – С.16-19
21. Моісеєнков В.В. Формування місцевих бюджетів в умовах ринкових відносин // Фінанси України. – 1996р. - №11 – С.13-18.
22. Огонь Ц.Г. Доходи місцевих бюджетів та напрями їх реструктуризації // Фінанси України – 2006р. - №1 – С.18-27
23. Пабат М.Г. Про окремі аспекти формування доходної частини бюджетів місцевого та регіонального самоврядування // Фінанси України – 1996р. - №10 – С.23-28
24. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави.- К.: НІОС, 1998. – 173с.
25. Павлюк К.В. Формування доходів місцевих бюджетів // Фінанси України – 2006р. - №4 – С.22-28
26. Рибак В.В. Проблеми формування доходних джерел місцевих бюджетів // Економіка України.-1995р.- №10 - С 34-38.
27. Чирка Д.М. Напрямки збалансування місцевих бюджетів // Фінанси України - 1998р. - №1 – С.22-28.
28. Шильнікова О.М. Формування доходів місцевих бюджетів // Фінанси України. – Київ: вид. –2002р.,- №4. – С.15-22.
29. Ширкевич Н.А. Местные бюджеты. – М.:Финансы и статистика, -1991р.- 112с.
30. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України. Навчальний посібник. – Київ: НІОС – 2000 р. – 396 с.