Вступ 3
1. Обвинувачений, як суб’єкт кримінального процесу 4
2. Порядок реалізації інтересів і прав обвинуваченого 5
2.1. Право обвинуваченого знати, в чому його обвинувачують 5
2.2. Право обвинуваченого давати показання або відмовитися давати показання та відповідати на запитання 6
2.3. Право обвинуваченого мати захисника та побачення з ним до першого допиту 6
2.4. Право подавати докази 8
2.5. Право обвинуваченого заявляти клопотання 8
2.6. Право обвинуваченого на ознайомлення з матеріалами справи 8
2.7. Право обвинуваченого брати участь у розгляді справи в суді 9
2.8. Реалізація законних інтересів обвинувачуваного 10
Висновок 11
Список використаної літератури 12

Вступ

Відповідно до ст.3 Конституції України, утвердження та забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, що визначає зміст і спрямованість її діяльності.
Загалом визнання та дотримання прав і свобод людини, їх належне забезпечення та надійний захист є виразом демократизації системи державної влади. Так, зокрема, у Загальній Декларації прав людини підкреслюється, що кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту. Конвенція про захист прав і основних свобод людини проголошує право обвинуваченого мати достатні можливості для підготовки свого захисту, що його він може здійснювати особисто або через посередництво обраного ним самим захисника, або мати призначеного йому захисника безоплатно. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права проголошує принцип правового захисту людини, її прав і свобод.
За дослідженнями Черняк Н.П. 83% опитаних слідчих вважають за необхідне роз’яснювати права обвинуваченого у повному обсязі, але лише 18,9% опитаних слідчих, вважають, що це забезпечить повне, всебічне та об’єктивне розслідування кримінальної справи, разом із тим, решта — 19,9% відносять цю процедуру до формального виконання приписів кримінально-процесуального закону .
Тому посилення гарантій прав і законних інтересів осіб, котрі беруть участь у кримінальному процесі, відповідає як інтересам особи, так і інтересам суспільства в цілому.

Висновок

Тільки за умов гарантування прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, і, насамперед обвинуваченого, до якого можуть бути застосовані всі види процесуального примусу, в тому числі найбільш суворі, такі як затримання, арешт та інші, можливе ефективне виконання завдань кримінального судочинства.
Право громадян на правовий захист, який виражається у вимозі забезпечити обвинуваченому право на захист та в інших конституційних принципах, — це один із найважливіших факторів боротьби за законність. Це насамперед сукупність процесуальних прав, наданих йому для захисту від обвинувачення як особисто, так і за допомогою захисника. Разом із тим, дане право необхідне також для захисту інших прав і охоронюваних законом інтересів обвинуваченого (майнових, трудових, моральних і т. ін.).
Здійснення права на захист — це не лише прояв демократичних основ сучасного суспільного ладу, але й необхідна умова здійснення щирого правосуддя, найсуворішого дотримання законності та правопорядку. Відтак проблема забезпечення прав і законних інтересів обвинуваченого, удосконалення діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду й адвокатури є актуальною й такою, що відповідає рівню розвитку сучасної процесуальної науки та практики розслідування злочинів.

Список використаної літератури

1. Конституція України. // Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.1996. – К.,1996. - № 30. - ст.141.
2. Кримінально-процесуальний кодекс України. – К.: Велес, 2008. – 176 с.
3. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Закон України від 23.12.1993. // Відомості Верховної Ради України. - 1994 - № 11. - ст. 51.
4. Ніколаєв О.О. Проблеми забезпечення процесуальних прав та законних інтересів обвинуваченого на досудовому слідстві: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2001. – 193 с.
5. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. - К.: А.С.К., 2007. – 1056 с.
6. Черняк Н.П. Проблемні аспекти щодо захисту прав обвинуваченого у кримінальному судочинстві України // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2004.— №3.— С.266-270.
7. Черняк Н.П. Забезпечення права обвинуваченого на захист у системі кримінального судочинства: автореф. дис. канд. юрид. наук. 12.00.09 / Черняк Н. П.; Київськ. нац. ун-т внутр. справ. - К., 2008. - 18 с.