Освітній портал MyReferatik

Зміст

1. Загальні відомості.
1.1. Економіка.
1.1.2. Географічне положення.
2. Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу.
3. Демографічний потенціал та розміщення населення.
4. Основні галузі господарства.
4.1. Промисловість.
4.1.1. Галузі спеціалізації та центри.
4.1.2. Інші галузі.
Висновок
Список використаної літератури

Уривки

Хочешь качественно и недорого отдохнуть этим летом? Недорого провести отдых в Крыму 2012 можно в поселке Межводном. Вопрос о жилье в крыму решит пансионат “Шарк”. Заказать путевку можно прямо сейчас.
Унікальними гідромінеральними сольовими родовищами є Сиваське та Сасик-Сиваське, які експлуатуються і забезпечують видобуток близько половини (48 %) української кухонної солі і майже весь об’єм магнієвої солі.
У гірській зоні Криму розміщено родовища лужних мономінеральних бентонітів. Продукція використовується виноробними заводами і лікувально-санаторними центрами Криму.
Значним ресурсним потенціалом володіє кримська промисловість будівельних матеріалів. Тут зосереджена одна третина запасів пиляного каменю. Розробка пиляного каменю обмежується відводом земель для його видобутку, проте застосування прогресивних технологій, у тому числі і впровадження підземного видобутку, обумовлюють можливість розширення видобутку пиляних стінових та облицювальних матеріалів. На рівнинній частині Криму та Керченському півострові є великі запаси понтійських, сарматських і меотичних пиляних вапняків, що використовуються для одержання карбонатної сировини для цукрової і цементної промисловості, будівельного щебеню та піску. Проте значна частина цих запасів розміщена під орними землями, що обмежує їх освоєння відкритим способом.
На території Криму міститься велика кількість родовищ облицювального каменю. Серед них кольорові і сірі мармуризовані вапняки, діабази, габро-діабази, діорити й органогенні мшанкові вапняки. Розробляється 15 родовищ природного каменю для виробництва будівельного і шляхового щебеню, низка родовищ керамічної сировини і керамзитових глин. Здебільшого вони розміщені на територіях ландшафтних й архітектурних пам’ятників, рекреаційних зон і тому гірничі роботи тут потребують жорсткої регламентації і обмеження.
Високоякісною карбонатною сировиною надійно забезпечений Бахчисарайський цементний комбінат, всі запаси містяться під малоцінними землями, виявляється обмеженість лише ресурсів глинистих порід.
Водогосподарський комплекс розглядається як одна з найважливіших ланок господарської діяльності країни і являє собою складне системно-структурне утворення, що об’єднує водні ресурси, суб’єкти водокористування, органи управління і контролю, характеризується певною функціональною, галузевою і територіальною структурою.
Водні ресурси складаються в основному із місцевого річкового стоку, який формується за рахунок опадів і сніготанення та представлений дуже низькими об’ємами. Враховуючи вкрай низьку водозабезпеченість місцевими водними ресурсами, джерелом забезпечення водою галузей економіки (в першу чергу сільського господарства) є Північно-Кримський канал.
У Криму близько 100 джерел мінеральних вод. З розвіданих ділянок використовуються близько 2 % від загального об’єму експлуатованих запасів мінеральних вод.
На території Криму оцінено 12 родовищ лікувальних грязей, з яких використовуються для курортно-санаторного лікування тільки 3 (Чокракське, Сакське, Узунларське).
До основних джерел водозабезпечення може бути віднесена частина місцевого річкового стоку, яка зрегульована в ставках і водосховищах, а також використання морської води.
Гідроресурсний потенціал Криму використовується головним чином для розвитку рекреаційної діяльності місцевого значення. Частина гідроресурсів в екскурсійній практиці використовується як об’єкти показу, тобто має високий ступінь відвідування (наприклад водоспад Джур-Джур, Учан-Су, оз. Караголь). До екзотичних об’єктів відносять підземні річки й озера. Об’єктом показу є одне з найбільш потужних підземних джерел Панеа на екскурсійному маршруті у Великий Каньйон.
Досить багата флора і різноманітна рослинність Криму. У лісах за площею домінують твердолистяні (79 %) і хвойні (17 %) породи – дуб, сосна, бук.
Вікова структура лісів дуже нерівномірна: на молоді і середньовікові насадження припадає 32 %, підлітки – 16 %, а на стиглі і перестиглі – 52 %.
Ліси разом з чагарниками займають у гірському Криму більше як 50 % території, або 13 % площі півострова. На площі близько 7 тис. км2 гірського Криму росте більше ніж 3500 видів рослин. У Криму є багато прекрасних лісових масивів, що могли б стати чудовими місцями відпочинку і туризму. До таких масивів відносяться ліси на території Бахчисарайського, Куйбишевського, Ялтинського, Долоського, Гурзуфського, Алуштинського, Судакського, Старо-Кримського, Білогірського і Зуйського лісництва, а також невеличкі лісові масиви в передгірських районах, на яйлах Кримських гір у широких полонинах, що виходять до моря.
Автономна Республіка Крим відрізняється багатством рекреаційних ресурсів. Більша частина регіону розміщена в межах низовинної Причорноморської рівнини, на півдні Кримського півострова знаходяться Кримські гори, що займають 5 % території. Важливою характеристикою рельєфу є його мальовничість, привабливість, різноманітність і навіть оригінальність форм, що є цінністю цього рекреаційного ресурсу. Поширені карстові форми рельєфу (тут відомо понад 70 карстових порожнин).
Клімат континентальний, на південному березі - середземноморський. Середня температура повітря в липні 22-23º, а в окремі спекотні дні підвищується до 40º. У літні місяці Крим за кількістю сонячного тепла не поступається кращим курортам Франції. Кримські гори відрізняються своєрідними кліматичними умовами, що залежать від висоти над рівнем моря і напряму схилів та характеризуються вертикальною зональністю. Особливістю кліматичного регіону є значна кількість ясних сонячних днів (до 290). Найбільша їх кількість припадає на липень, найменша – на грудень. Тривалість періоду сонячного сяйва становить 2200-2500 годин на рік. Ступінь річної сонячної радіації сягає у м Євпаторія - 2384, Сімферополь – 2318, Форос – 2300, Ялта – 2223, Алушта – 2259, Гурзуф – 2173, Судак – 2550, Феодосія – 2272, м. Керч – 2112 год/рік.
Середня тривалість комфортного літнього відпочинку на Чорному морі становить 130-145 днів.
Цінним видом рекреаційних ресурсів є морське узбережжя. Протяжність чорноморських берегів з пляжами різної ширини та складом ґрунтів становить 761 км.
Морські далі, просторі пляжі і величезні паркові й лісопаркові масиви на схилах гір гармонійно поєднуються з архітектурою здравниць і міст. Кримські гори з їхніми неповторними каньйонами, ущелинами, обривами скель і перевалами, незайманими лісами, яйлами і швидкими гірськими ріками з водоспадами - вся ця краса - джерело сильних і здорових емоцій, які у свою чергу активно сприяють зміцненню нервової системи і загальному оздоровленню. Саме тому ландшафтні ресурси є одним із найважливіших видів природних рекреаційних ресурсів Криму.
Особливе місце займають природно-заповідні території та об’єкти. Це національні природні парки, дендропарки, цінні природні об’єкти, пам’ятники природи місцевого значення та садово-паркової культури. На території Автономної Республіки Крим розміщено 42 природоохоронних об’єкта загальнодержавного значення, у т.ч. 6 природних заповідників, 9 парків садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення та 21 – місцевого.