Вступ ___________________________________________________________ 1
1. Поняття "цінність" ______________________________________________ 1
2.Свідомість як форма життєдіяльності людини ________________________ 4
3. Передумови виникнення свідомості ________________________________ 7
4. Свідомість і мозок. Взаємозв'язок свідомого і несвідомого _____________ 10
5.Свідомість і мова. Ідеальне і матеріальне. Свідомість і самосвідомість ___ 12
6. Метод аксиологічного аналізу _____________________________________ 15
Висновок _________________________________________________________ 19
Список використаної літератури ______________________________________ 20

Вступ

Цінності, як відомо, складають ядро культури, а цінності особистості акумулюють у собі основний зміст її духовного світу. Вони ж як інтимне надбання особистості представляють притулок свободи особи і виводять неї в область соціальної взаємодії.
Зовсім очевидно тому, що ведучі філософські плини і школи не могли не помітити ціннісних представлень людей і не виразити до них свого відношення. Звідси, хоча першовідкривачами цінностей шануються неокантианци (Виндельбанд, Риккерт і ін.), підготовка до формування цього поняття велася у філософії давно, що підтвердило звертання до історії філософії. Аксіологія (в основному, західноєвропейська філософія), починаючи з Лотце, зробила це поняття центральною філософською проблемою, що претендує дати ключ до рішення всіх проблем і насамперед — до з'ясування сенсу життя.
Історія вивчення ціннісного феномена засобами філософії і соціології по-своєму драматична і повчальна. Обидві галузі знання вичерпно продемонстрували свої специфічні можливості у вивченні природи цінностей особистості, і це методологічно змістовно. Головний же наслідок, на наш погляд, полягає в тому, що ці підходи (філософія і соціологія) не суперечать, а доповнюють один одного, оскільки розкривають різні сторони ціннісної свідомості. У даній роботі ми зосередилися на концептуальному вивченні соціології, в основному, американської: природи і рольових функцій цінностей особистості. Тим часом, під впливом аксиологичного релятивізму знаходяться визначені шари творчої інтелігенції, наприклад, учені — під впливом неопозитивізму, а художники — під впливом екзистенціалізму.
Знайшовши своє безсилля в розумінні ціннісного феномена, традиційна аксіологія закономірно уступає своє місце соціології, методи якої дозволяють проводити послідовний і докладний аналіз функцій цінностей у людському існуванні.
Так, західна соціологія, пожертвувавши надією знайти в «цінностях» ключ до рішення всіх проблем, насамперед поставила цінності в один ряд з поняттями (нормами, думками, ідеалами, віруваннями і т.п.), що вже не претендують на пояснення глибин особистості. Тим самим цінності перестали бути предметом прагнення і стали предметом пізнання.
Однак вірніше буде говорити, що соціологія не витиснула цілком аксіологію з її «абстрактним» розумінням цінностей, та й не могла цього зробити вже тому, що, загалом, соціологія не змогла протиставити аксіології щось істотне і, головне, не могла розкрити природу ціннісної свідомості особистості.
Аксіологія продовжує існувати хоча б у персоналыстскій етиці. Обоє ці підходи існують паралельно, нерідко перетинаючи і як би доповнюючи один одного.
Розглядаючи цінності як дане і виходячи з безпосереднього (ціннісного) відносини людини до світу, західна соціологія намагається детально вивчити структуру функцій цінності, механізм їхнього впливу на поводження людини.