Вступ 3
1. Правове управління транспортною системою України 5
1.1 Органи управління транспортом і шляховим господарством 6
1.2 Управління залізничним транспортом 8
1.3 Управління морським і річним транспортом 10
1.4 Управління автомобільним транспортом 14
1.5 Управління цивільним повітряним транспортом 16
1.6 Управління трубопровідним транспортом 18
1.7 Управління шляховим господарством 20
2. Державний контроль в галузі транспорту 22
2.1 Адміністративні відповідальність за правопорушення на транспорті 22
2.2 Державний контроль на транспорті 23
Загальні висновки 25
Література 27

Вступ

Нужно быстро забронировать авиабилет? Забронируй авиабилеты киев москва уже сейчас на tickets.ua в режиме онлайн без наценок и дополнительных комиссий. Кроме того, различные варианты оплаты значительным образом ускорят и упростят этот процесс.
Стабільна робота усіх видів транспорту є невід’ємною умовою нормального функціонування економіки України. Тим часом в останні роки становище в транспортно-дорожньому комплексі країни значно погіршилося. Внаслідок спаду обсягів перевезень різко скоротилися прибутки транспортних підприємств, хронічною стала криза платежів, граничного рівня досягла спрацьованість основних виробничих фондів, що призводить до зростання потреб у реконструкції, ремонті та технологічному обслуговуванні. Незадовільно вирішуються питання технічних інновацій і технологічної модернізації, не забезпечуються мінімальні соціальні умови працівників галузі, не повною мірою використовуються потенціальні можливості транспортно-дорожнього комплексу з розвитку експорту транспортних послуг.
Небезпечним є не тільки сам факт критичного стану галузі, але й те, що при загальній економічній кризі в Україні, коли транспортно-дорожній комплекс, в основному, ще задовольняє незначний попит на вантажні перевезення, не усвідомлюється гострота становища на транспорті (особливо — на залізничному та морському), те, що він уже в близькій перспективі може стати гальмом відновлення економіки держави, подальшого розвитку її зовнішньоекономічної діяльності.
Тому винятково важливим є вироблення та реалізація державної транспортної політики на сучасному етапі, принципом якої має стати підтримка такого рівня розвитку транспорту, який би дозволив за будь-яких умов задовольняти життєво важливі потреби економіки і населення у перевезеннях, забезпечував його конкурентоспроможність на внутрішньому та міжнародних ринках транспортних послуг, мобілізаційну готовність до роботи у надзвичайних ситуаціях, спроможність протидіяти внутрішнім та зовнішнім загрозам, що знижують економічну безпеку держави.
Транспортна політика держави являє собою комплексну програму дій за різними напрямами діяльності транспортного комплексу, включаючи його техніко-технологічну модернізацію, адаптацію до ринкових умов господарювання, інституціональні перетворення у сфері форм власності, економічних відносин, системи управління, інтеграції до європейської та світової транспортних систем, кадрової та соціальної політики, економічної безпеки держави тощо.
За останні роки суттєво посилилися тенденції глобалізації економіки, у зв’язку з чим підвищилися темпи зростання транснаціональних транспортних потоків на напрямках, що пов’язують Західну Європу з Східною, з країнами Азіатського континенту, Тихоокеанського басейну, Африки. Саме це вирішальною мірою визначає нині транспортну політику країн ЄС, інших держав Європи, стратегічним напрямом якої став розвиток трансєвропейських комунікацій. Зокрема, 2 Загальноєвропейською конференцією з питань транспорту (Кріт, 1994 р.) було визначено дев’ять пріоритетних міжнародних транспортних коридорів з урахуванням існуючих і перспективних напрямків перевезень вантажів і пасажирів.
Геополітичне та геоекономічне положення України, через територію якої проходить ряд основних транспортних комунікацій (в тому числі три Критські коридори), визначає її важливу роль у системі міжнародних транспортних коридорів.
У зв’язку з цим питання визначення пріоритетних напрямків розвитку транспортно-дорожнього комплексу України, економічного і правового регулювання відносин при формуванні міжнародно-транспортних коридорів з урахуванням вимог економічної та національної безпеки набувають особливої актуальності, вимагають розробки наукового обґрунтованих пропозицій щодо формування державної транспортної політики в Україні.