Облік інвестицій та діяльності щодо їх реалізації, особливо тих, що стосуються фінансових вкладень у інші суб’єкти з метою одержання вигод у майбутньому є досить складною ділянкою облікової роботи. Він включає розгалужену систему оцінки як реальних, так і фінансових інвестицій, використання специфічних методів і прийомів відображення активів, джерел інвестування, взаємовідносин між інвестором та об'єктом інвестування, специфіку розкриття інформації у фінансовій звітності, консолідації інвестованих капіталів. Складність проявляється в існуванні багатьох варіантів оцінки та обліку інвестицій, кожен з яких має особливі правила, сферу використання, способи розкриття інформації.
Різноманітність класифікаційних ознак в оцінці та обліку фінансових інвестицій вимагає чіткої систематизації облікових процедур, дослідження усіх можливих варіантів їх відображення в системі фінансового та управлінського обліку, забезпечення прогнозної функції. Важливу роль у цьому може відіграти використання методів моделювання.
Моделюванню системи обліку присвячені праці таких вітчизняних вчених, як Бутинця Ф.Ф., Бородкіна О.С., Чумаченка М.Г., Швеця В.Г. Професор Малюга О.С. розглядає моделювання як важливий інструмент у забезпеченні прогнозної функції обліку[2,с.246]. У російській економічній літературі слід виділити глибоко наукові статті проф. Соколова Я.В.[4] та Семігуліна А.А.[5]. Проте використання зазначених методів для багатогранного обліку фінансових інвестицій залишається малодослідженим.

Список використаних джерел

1. Крупка Я.Д. Облік інвестицій. Монографія. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 302 с.
2. Малюга Н.М. Бухгалтерський облік в Україні: теорія й методологія, перспективи розвитку: Монографія. – Житомир: ЖДТУ, 2005. – 548 с
3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.
4. Соколов Я.В. Моделирование и его роль в бухгалтерском учете //Бухгалтерский учет. – 1996, – №6. С. 3-8.
5. Семигулин А.А. Моделирование в системе управленческого учета //Бухгалтерский учет. – 1995, – №5. С. 43-45.