Вступ……………………………………………………………………………………..3
1 В сучасній науці термін «біогеоценоз» ………………………………..4
2 Термін «соціоекосистема»……………………………………………………7
3 Групи соціальної екології………………………………………………………8
4 Основні функції соціальної екології…………………………………..…13
Висновок…………………………………………………………………………..14
Список літератури…………………………………………………………………15

Вступ

Термін «екологія» сьогодні дуже популярний і його часто застосовують у найрізноманітніших словосполученнях, які, при вдумливому прочитанні, є або повним нонсенсом, або свідчать про те, що ті, хто їх висловлює, не розуміють, про що вони хочуть сказати. Особливо грішать цим засоби масової інформації, саме звідси і можна почути про «загрозу екології», «знищення екології», «забруднення екології», «захист екології» і т. ін.
Поняття «екологія» було введено в науковий обіг німецьким вченим Е.Геккелем який 1869 р. дав їй таке визначення: «Під екологією ми розуміємо науку про економію, домашній побут тваринних організмів. Вона досліджує загальні відносини тварин як до їх неорганічного так і до органічного середовища, їх дружні і ворожі відносини з іншими тваринами і рослинами, з якими вони вступають в прямі і непрямі контакти, або, одним словом всі ті заплутані взаємовідносини, які Дарвін умовно означив як боротьбу за існування». Не дивлячись на певну архаїчність стилю висловлювання, в даному визначенні відображено головне - об'єкт екології як науки.
Об'єктом будь якої науки є та частина об'єктивної реальності, на яку направлено пізнавальний інтерес даної системи знань. Для екології таким об'єктом є взаємовідносини живого організму з оточуючим його середовищем. Об'єкт науки (як частина об'єктивної реальності) існує незалежно від самої науки і для її існування є умовою обов'язковою, але не достатньою.
Після визначення Е.Геккелем об'єкта екології досить інтенсивно почали розвиватися екологічні знання як теоретичного так і прикладного характеру. Було зроблено багато спроб дати найбільш повне та точне визначення екології як науки. Так, ряд вчених схиляється до думки, що екологія - це універсальна біологічна наука, яка досліджує зовнішні аспекти функціонування біологічних організмів.
Однак екологія вивчає біологічні організми не як одиничні, а як представників певного виду. Як функціональна дисципліна екологія вивчає популяції та їх сукупності. Саме тому російський природодослідник М.П.Наумов зазначає, що «екологією можна назвати вивчення взаємовідносин живих істот з оточуючим їх природним для них середовищем . Екологія вивчає популяції (групи живих організмів одного виду) та утворювані ними співтовариства різноманітних видів (біоценози)».
Але обмежити предмет вивчення екології лише зв'язками між живими організмами (біоценозами) було б помилковим. Адже на їх існування і розвиток значний вплив мають також і не живі зовнішні чинники - клімат, атмосфера, ґрунт і т.д. Саме тому більш повним є визначення об'єкту екології як біогеоценоз. Цей термін був введений радянським ученим В.М.Сукачовим. Він підкреслював: «Біогеоценоз - це сукупність на певному протязі земної поверхні однорідних природних явищ (атмосфери, гірської породи, гідрологічних умов, рослинності, тваринного світу, світу мікроорганізмів та ґрунту), що має свою специфіку взаємодії цих її складових компонентів, свою власну структуру та певний тип обміну речовиною та енергією їх між собою і з іншими явищами природи і являє собою внутрішньо суперечливу діалектичну єдність і що знаходиться в постійному русі, розвитку».