До економічних факторів належать: ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень затрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та інше. Економічні фактори є особливо важливими при переході і поглибленні ринкової економіки. Їм одночасно властиві контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До перших відносять такі, що дозволяють виміряти: затрати праці, засобів, матеріалів на досягнення і забезпечення певного рівня якості виробів. Дія стимулюючих факторів приводить як до підвищення рівня якості, так і до його зниження. Найбільш стимулюючими факторами є ціна і зарплата.

Знаете, как сделать прекрасную и спокойную атмосферу в помещении? Да, это аквариум. Яркий и красочный водоем всегда занимает центральное место в интерьере и привлекает взгляды гостей. В свою очередь, обслуживание аквариума не похоже на обычную уборку на кухне. Чтобы самому обслуживать аквариум, нужно иметь солидный опыт и быть настоящим проффи. А для начала Вы можете доверить эту задачу специалистам Aqua Clean.
Економічне підґрунтя вирішення проблем якості не може обійти дилеми співвідношення витрат на якість та очікуваного економічного ефекту внаслідок її поліпшення. В теорії менеджменту якості склалася точка зору про те, що висока якість не коштує дорожче, а одночасне вдосконалення виробничих процесів призводить до значного зниження собівартості та продуктивності праці. Так, на думку Ф.Кросбі , підвищення якості не вимагає великих витрат, тому що підвищення якості одночасно підвищує і продуктивність, оскільки знижується багато статей витрат, пов’язаних з усуненням виявлених дефектів, з переробленням неякісної продукції, з попередженням повернення продукції споживачем тощо. Проте для репрезентативного підприємства подібне питання є життєво важливим: сформована модель управління якістю повинна бути оптимізованою з позицій досягнення ефекту, а не дискретних перманентних заходів, пов’язаних з додатковими витратами, інколи дуже значними. До організаційних факторів належать: розподіл праці і спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю та інші. В контексті теоретичних конструкцій менеджменту особливе значення має оптимізація організації виробничих процесів. Це важливо ще й тому, що, на думку фахівців, організаційним факторам і досі не приділяється необхідна увага, тому дуже часто добре спроектовані і виготовлені вироби в результаті неефективної організації виробництва втрачають свою високу якість. Більше того, на думку А.Фейгенбаума, в даний період проблема якості настільки ускладнилася, що може бути вирішена тільки при формуванні нової організаційної структури, тому що проблема якості переросла існуючу організаційну структуру.
В забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її професійною підготовкою, фізіологічними і емоціональними особливостями, трансформуючи у такий спосіб сучасні фірми, на думку ряду аналітиків, у соціально інтегровані системи. Суб’єктивний фактор як складова організаційних елементів систем управління якістю по-різному і достатньо суттєво впливають на можливість економічного розв”язання проблеми якості. Від професійної підготовки людей, які зайняті проектуванням, виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання технічних факторів. Але якщо в процесі функціонування технічних факторів роль суб’єктивних слабшає, тому що на цій стадії проходить з використання сучасної техніки і технологій, яка максимально звільняє технологічний процес від участі людини, то в організаційних факторах суб’єктивний елемент відіграє вже більш значну роль, особливо коли мова заходить про способи і форми експлуатації і споживання виробів.
Наскільки важливі суб’єктивні фактори, свідчить поширена серед значної частини виробників думка про проблематичність економічної вигідності підвищення якості. Тому сучасні умови господарювання вимагають від кожного підприємства запровадження і дотримання належного (дієвого) комплексного механізму управління якістю продукції (рис. 1.3), які б дійсно були б підтверджені економічно.
Визначальними елементами цього специфічного менеджменту, що справляють найбільш істотний вплив на процес постійного забезпечення виробництва і постачання на ринок конкурентоспроможної продукції є стандартизація і сертифікація виробів. В історичному контексті феномен стандартизації в широкому розумінні даних процесів, а також відносно можливостей вирішення проблеми контролю за якістю відносять до середини ХІХ ст. і пов”язують із створенням системи Springfield Armory – американських державних військових заводів.