Вступ
РОЗДІЛ 1.
Поняття, типологія і значення правових систем сучасності
РОЗДІЛ ІІ
Правові системи сучасності
2.1. Романо-германська правова система
2.2. Англо-американська правова родина, чи родина “загального права”
2.3. Соціалістична правова система
2.4. Родина релігійно-традиційного права
2.4.1.Мусульманська правова система
2.4.2. Індуська правова система
Висновок
Література

Вступ

Досліджуючи предмет права, ми бачимо, що це не єдиний, монолітний елемент, а ціла система правових норм, наділених своєрідними характеристиками й ознаками, тобто ми визначаємо системність і структурність права. Вивчення його внутрішніх утворень – важливий момент у теоретичних і практичних дослідженнях. У практичних – особливо, тому що якщо право як соціальний інститут не просто сукупність правових норм, а деяке органічне утворення, щось системне, то тоді й у правотворчому, і у правозастосувальному процесах варто враховувати цю якість права, наявність у ньому зв'язаних один з одним і взаємодіючих між собою елементів, характер цих зв'язків, їхній зміст, системо-утворюючі фактори.
Кожне політичне суспільство, кожна держава виробляє своє власне право в залежності від властивих йому характеристик, стану його розвитку, його філософії, ідеології, вірувань і устремлінь. У визначеному змісті, право того чи іншого конкретного суспільства носить унікальний характер, будучи вираженням освоєної цим суспільством особливої концепції соціального порядку, а також підтвердженням тієї задачі, що суспільство покладає на право. Різним політичним суспільствам, різним країнам і навіть різним історичним епохам належать різні державні правові системи зі своїми особливими базовими принципами, юридичними концепціями і категоріями, зі своїми особливими побудовами, виконанням і призначенням правових норм.
У той же час, незважаючи на подібне різноманіття права різних країн, у ньому просліджуються деякі подібні риси і визначений технічний, політичний і культурний взаємозв'язок. Ретельне порівняльне дослідження дозволяє розподілити право різних країн по декількох великих групах права, іменованим системами права.
Розходження між правом різних країн значно зменшуються, якщо виходити не зі змісту їхніх конкретних норм, а з більш постійних елементів, використовуваних для створення, тлумачення, оцінки норм. Самі норми можуть бути нескінченно різноманітними, але способи їхнього вироблення, систематизації, тлумачення показують наявність деяких типів, яких не так вуж і багато. Тому можливе угруповання правових систем у родини, подібно тому, як це роблять і інші науки, залишаючи осторонь другорядні розходження і виділяючи родини. Правова родина – категорія, що служить для позначення відносної єдності правових систем, що мають подібні юридичні ознаки, і відбиває ті особливості названих систем, що обумовлені подібністю їхнього конкретно-історичного розвитку. У даній роботі будуть розглянуті наступні основні правові системи – романо-германська, загальна, скандінавська, мусульманська й африканська.
У сучасному світі підсилюються інтеграційні процеси в багатьох сферах державного і громадського життя. Це відноситься і до правової сфери. Світове співтовариство і держави визнають важливе значення загально-правових систем. Зростає інтерес до вивчення і взаємного використання досвіду розвитку національних законодавств, обміну правовою інформацією і науковими ідеями.
Ціль даної роботи – вивчення правових систем. Саме це поняття використовується в теорії права, щоб охарактеризувати всі його якості, описані вище, всі історико-правові, етнічні, культурні відмінності системи права у різних держав, різних народів. В основу кладуться такі критерії, як співвідношення і використання джерел права, роль судів, походження і розвиток системи права, деякі інші характеристики. Правові системи різних держав, зрозуміло, відрізняються друг від друга і мають свої характерні риси, але в теж час вони взаємодіють, роблять один на одного безпосередній вплив.
З зазначеною метою зв'язані наступні задачі: вивчення юридичної літератури з проблем правової карти світу; аналіз особливостей Англо-саксонської і континентальної правової родини; характеристика джерел мусульманського права. Індуїстського права, опис відмітних рис соціалістичної правової системи; формулювання висновків.
Структура роботи складається з введення, двох розділів, списку використаної літератури.