Освітній портал MyReferatik

Уривки

Проблема волі здавна цікавила мислителів і філософів, але напевно німецький філософ Артур Шопенгауер був першим, хто всерйоз взявся за її вивчення. Деякі з його думок тепер майже повністю увійшли в наше розуміння волі, як психічного процесу. «Якщо людина хоче, вона завжди хоче чого-небудь – її вольовий акт неодмінно спрямований на якийсь предмет і може мислитися тільки по відношенню до нього. Що ж означає «хотіти чого-небудь?» Це значить: вольовий акт, який сам являє собою перш за все предмет самоусвідомлення, виникає з приводу чогось, що відноситься до усвідомлення інших речей, тобто такого, що є об’єктом пізнавальної здатності, об’єктом який в цій якості носить назву мотиву, і в той же час дає зміст для вольового акту, останній на нього спрямований, тобто має ціллю яку-небудь його зміну, а отже реагує на нього – в такій реакції і полягає суть цього акту. Вже звідси зрозуміло, що він не може настати без будь-яких подібних мотивів, так як в іншому випадку йому не вистачило би як і приводу, так і змісту. Але виникає запитання: раз є такий об’єкт пізнавальної здатності, то чи повинен також з’являтися і даний вольовий акт, чи все ж він може і не настати, так що або не буде здійснено ніякого вольового акту, або вийде зовсім інший, можливо навіть протилежний – іншими словами, чи може згадана реакція бути відхиленою, або, при абсолютно однакових обставинах, виявитися різною, навіть протилежною? Коротше кажучи, це значить, чи викликається вольовий акт мотивом з необхідністю, чи при вступі мотиву в свідомість воля може зберігати свободу хотіти чи ні?»[8, с.206] Сучасна психологічна наука теж вважає, що всяка вольова дія є цілеспрямованою діяльністю. «Воля – це психічна діяльність людини, яка виявляється у її здатності діяти щодо свідомо поставленої мети, долаючи при цьому внутрішні і зовнішні перешкоди» [5, с. 352]. Будучи спрямованою на певну ціль, вона таким чином в своєму розвитку регулюється відповідністю до цієї цілі. Специфічні людські дії є вольовими в широкому сенсі цього слова – вони усвідомлені і цілеспрямовані.

Выбираете, какой ковер положить в гостиной дома? Просмотрите варианты стильных ковров в онлайн галерее dekor-carpet.com.ua. Если Вам понравился образец - покупайте, если не нашли желаемого ковра - просто закажите его изготовление.
Проте усвідомлення одиничної цілі свого бажання, породженого тим стимулом, який в даний момент оволодів людиною, являє собою ще дуже невисокий рівень усвідомлення. Людина свідома, приступаючи до дії, дає собі звіт про наслідки, які потягне за собою здійснення стоячої перед нею цілі, а також про мотиви, які її спонукають до цієї дії. В результаті може виявитися розходження між бажаною ціллю і небажаними наслідками або труднощами, з якими в силу об’єктивних зовнішніх обставин пов’язана її реалізація. Дія, яка здійснюється в умовах такого конфлікту внутрішньо суперечних тенденцій – це вольова дія в більш специфічному сенсі цього слова. В силу суперечливості дійсності, а також складної ієрархії різноманітних і часто суперечливих потягів і мотивацій людини, цей випадок достатньо поширений. Розрізняючи вольові процеси, ми не протиставляємо їх інтелектуальним і емоційним, ми не встановлюємо ніякої взаємовиключної протилежності між інтелектом, почуттями і волею. Один і той же процес може бути (і звичайно буває) і інтелектуальним, і емоційним, і вольовим. Разом з тим вольовий процес більш безпосередньо і органічніше, ніж процеси емоційні і інтелектуальні, включений в дію і нерозривно пов’язаний з нею. Зародки волі включені вже в потреби людини як основні спонукання до дії. Потреба – це стан пасивно-активний, і в цій активній стороні пасивно-активного стану і полягають перші зародки волі, нерозривно пов’язані з сенсорною і афективною чутливістю. Але одно діло – відчувати потяг, інше – усвідомлювати його. Виникнення вольової дії передбачає перш за все встановлення усвідомленого зв’язку між потребами людини та предметами, яких вона потребує для задоволення своїх потреб. Суб’єктивне висловлення потреби, її відображення в психіці повинно стати усвідомленим і предметним – потяг повинен перейти в бажання. Включаючись в практичне, усвідомлене суб’єктом відношення до його потреб, предмети стають об’єктами його бажань і можливими цілями для його дій. Між бажаннями людини і предметами об’єктивної дійсності в результаті створюється двохстороннє відношення – якщо в мене є бажання, направлене на якийсь предмет, то цей предмет є для мене бажаним. Суттєво також і те, що самі потреби по мірі їх задоволення різними предметами диференціюються, піддаються перетворенням. Наявність в людини волі пов’язана з наявністю значимих для неї цілей і завдань. Чим більш значимі і привабливі для людини цілі, тим – за інших рівних умов – сильніша її воля, напруженіші бажання, виникає більше стремління до їх здійснення. Значимою ціллю являється для людини те, що пов’язано з її потребами і інтересами. Але для людини значимими є не тільки те, що пов’язано з її особистісними інтересами і потребами. Задоволення самих особистісних потреб в суспільстві, заснованому на розподілі праці, зумовлено спрямуванням діяльності індивіда на задоволення не безпосередньо особистісних, а суспільних потреб.

Література

1. Адлер Альфред. Наука жить https://lib.ru/PSIHO/ADLER/live.txt
2. Леонтьев А.Н Деятельность.Сознание.Личность https://lib.ru/PSIHO/LEONTIEV/dsl.txt
3. Лурия. Эволюционное введение в общую психологию https://ihtik.lib.ru/psychology_20sept2007/psychology_20sept2007_1749.rar
4. Лурия. Функциональная организация мозга // Естественно-научные основы психологии / Под. ред. А.А. Смирнова, А.Р. Лурия, В.Д. Небылицына. М.: Педагогика, 1978. С. 109-139 https://ihtik.lib.ru/psychology_20sept2007/psychology_20sept2007_1748.rar
5. Патрико Т.Б. Загальна психологія. – Київ, Видавничий дім «Ін Юре», 2008.
6. Рубинштейн С.Л Основы общей психологии СПб: Издательство "Питер", 2000
7. Шопенгауер Артур. Понятие воли – Минск, ООО «Попури», 1989.
8. Шопенгауер Артур. Афоризмы и истины. О свободе воли – Харків, «Фолио», 2000.